Конкурс "Світ Снів" від @diselex. Вони живі...

Привіт, друзі!
Я теж вирішила прийняти участь у Конкурсі "Світ Снів" від @diselex.

Мене давно хвилює той факт, що деякі сни збуваються... Їх називають у народі віщими. Є навіть науковці, які займаються вивченням обґрунтованості реальності пророчих снів. Я колись читала, що віщі сни існують. І це не гра неспокійного розуму чи переповненого інформацією мозку. Це послання вищих сил, щоб вас попередити чи інформувати про щось важливе.

Згадайте той факт, що Менделєєв довго не міг упорядкувати елементи таблиці, доки йому не наснився пророчий сон. Уві сні він побачив таблицю, де всі елементи стояли у потрібному порядку. Так і з'явилася таблиця Менделєєва.

Наука ще намагається обґрунтувати це тим, що пророчий ефект снів пояснюється роботою людського мозку та його здатністю до моделювання ситуацій. Усі дані, які ми отримуємо за прожитий день, проходять обов'язкове сортування та укладання вночі. У сні наш мозок як аналізує інформацію, а й моделює ситуації, з отриманого. В результаті виходить адекватний прогноз майбутнього, який ми бачимо як віщий сон.

Є, окрім наукових версій – езотерична. Енергопрактики вважають, що наш світ пронизаний різними енергетичними потоками. Душі деяких людей більш чутливі до інших і здатні вловлювати тонкі вібрації. У результаті така людина, до речі, частіше за жінок, ніж чоловіки, може підключатися до подій майбутнього і бачити їх. Безумовно, це особливий дар, яким не слід зловживати і розкидатися. Крім того, існує і релігійна думка. Деякі релігії припускають, що Бог або якісь вищі сили з якихось причин показують обраним майбутнє, померлих близьких і допомагають щось згадати саме під час пророчих снів. Але я сьогодні хочу розповісти про сни, в яких я та мої діти спілкуємося з померлими. Кажуть же, що пророчі сни - це сни, що найбільше запам'ятовуються. Ось і я до дрібних подробиць запам'ятала свій сон, у якому спілкувалася із загиблим братом – Мишком. Йому було лише 22 роки, коли він загинув в аварії. Хлопці, з якими він їздив на заробітки, а тоді говорили "на яблука" - згадують, що в день загибелі Михайла, бригадир забула знаряддя праці, а прокидалися рано - літо, спека, щоб працювати в холодці... Бригадир сказала, що можна поспати, доки вона з'їздить за вилами. Мишко, щоб йому ніхто не заважав розмовами, перейшов на інше поле і заснув під копицею соломи. Це був серпень - 9 серпня... Він не чув, як під'їхала волокуша і його сплячого закрутила... Мама моя цієї ночі перед 9 серпня не могла заснути, стояла на балконі, вслухалися і вдивлялися в далечінь. О 10 годині ранку всі годинники в будинку зупинилися ... Я не описуватиму весь жах, як ми важко перенесли звістку про смерть, маму рятувала швидка ... Вона хотіла лягти в могилу з сином ... І ось після похорону я чітко чула - Не уві сні, а наяву голос брата: "Мені важко" ... І він це повторював всю ніч ... Я навіть вставала і ходила подивитися на сплячого чоловіка, батька ... Може, це вони стогнуть? Але вони тихо посапували ... Тільки я лягала в ліжко, як знову повторювався гучний чоловічий шепіт: "Мені важко" ... Я зрозуміла, що він переживає про маму, яка в результаті перенесла інсульт і злягла ...

Ми знаємо, що душі деякий час на землі поруч з нами, але через 40 днів вони залишають землю...Так ось вже в ніч перед 13 листопада, я скажу пізніше, чому я запам'ятала дату, мені сниться сон, в якому я їду в автобусі і раптом поряд зі мною стоїть мій брат – Мишко. Я так тішуся, що він живий! Кажу йому: "Мішеньку, ти живий? Він усміхається і відповідає мені: " Оля, смерті немає ... Передай мамі, щоб вона не вбивалася за мною ... Я живу в красивому місті, все там таке яскраве, такі сонячні кольори веселки навколо ... У нас є і школи, до речі, твій Ванечка вже вчиться в першому класі ... " Потім він говорив про мене, що я не змінилася, така ж гумористка) Що це дуже добре, що відволікаю маму, дбаю про неї Коли я прокинулася, злякалася спочатку тому, що він сказав про мого сина Ванечку. Йому тоді було років п'ять... Але подивилася на календар, а це було 13 листопада - рівно 7 років тому в пологовому будинку у мене помер син через п'ять годин після пологів ... Мені його не віддавали, я його не хрестила, але хотіла назвати Ванею ... Пізніше я так назвала свою наступну дитину.
Це Мишко, мабуть, мені нагадав, що смерті немає, що та дитина пішла до школи... Цей сон був таким яскравим, що здавалося, що все було наяву...

Що ще мене дивує, коли я ходила на цвинтар, дивилася на фото брата, мені здавалося, що він зараз заплаче... Стільки смутку в очах... А коли прочитаю молитву, поговорю з ним, йду - він усміхається і очі щасливі ...Розумію, що це все в голові...

А цей сон розповів мені мій син після смерті тата. Він сказав, що одразу ж як чоловіка після смерті відвезли до моргу, Ванечку наснилося, що тато підійшов до нього і зі сльозами повідомив, що його ніхто не помічає... Ваня сказав йому, що він помер, що його відвезли до моргу, що він сам особисто супроводжував його у машині. Але папа сказав н іби йому, що він живий, що він з моргу пішов до мами (до мене). Після похорону зателефонувала донька (вона не змогла приїхати на похорон), що їй наснився тато, що він її ніби розбудив і просив запам'ятати, що він їй скаже ... А сказав він, що живий, що він зробив вибір на рік залишитися на землі біля мами...(біля мене) Що мені не потрібно щодня запрошувати додому родичів, що він поряд і охоронятиме мене...)) Донька сказала, що не могла мені не передати це, папа уві сні дуже просив...

Через чотири роки пішов за обрій і синок Ванечка... Йому перед самою смертю наснився сон, що тато сказав, що у них із дружиною народиться дитина. Про це він мені зізнався, коли ми були з ним у Києві на лікуванні... 14 років у них не було дітей...І ось перед самою смертю Вані - народилася Анечка, без однієї літери Ванечка... щоб тепер Ванечка був в Анечці... Іра розповідає, що їй Ванечка сниться часто, вони говорять про дочку... Навіть іноді Іра просить у Вані поради... Вона каже, що навіть іноді чує і відчуває його... На цю тему спілкувалася з другом, який мені після смерті сина написав вірші від його імені... Він сказав, що чув його голос... І що те, що чув, написав у віршах... Там були подробиці, про які знала тільки я...

Тепер я вірю, що смерті нема... Є інша форма життя. і ті, що пішли від нас - вони в нас і навколо нас, коли ми про них пам'ятаємо ... Вони не можуть матеріалізуватися, щоб спілкуватися з нами в тілі, але вони можуть спілкуватися з нашими душами ... Якщо душі готові до спілкування ...

Вони живі...

Конкурс за посиланням: https://steemit.com/hive-145157/@diselex/rezultati-en-ua-contest-or-world-of-dreams-or-pochatok-novogo-or-svit-sniv-2

Ольга Зоря