З наступаючим Новим роком, друзі!

Усім привіт!

Здається, погода погоджена з самим Новим роком! Сніг сьогодні триває цілий день і за прогнозом у ці дні обіцяють мінус п'ять градусів! Значить, сніг не розтане, хоча сьогодні донька подзвонила мені вранці з роботи, щоб я не виходила на подвір'я по темряві, чекала, коли розвидніться... Сказала, що у дворі у нас дуже слизько і треба посипати сіллю доріжки...

Тож із собакою я пішла на прогулянку з палицею, щоб не послизнутися, вчора теж йшов мокрий сніг, тож уранці було слизько. А сьогодні ввечері – тиша і благодать! Краса - краса! Собака скаче по кучугурах, коти теж з подивом риють у снігу ямки) Але кучугури їм не подобаються, вони застрибують на дах сараю. Вони ж у мене спортсменки. Зять сміється, що він почувається в гаремі, дружина його - моя донька, я, собака-сучка 🐶 і дві дівчинки-кішки: Філька і Шуня)) До речі, коли я ходжу на прогулянку з Мухою-собакою, дві кішки теж пролазять під парканом і ми маршують з нами!

Вважають, що ми їхні захисниці! Муха, насправді, якщо побачить сусідських котів чи бродячого собаку – гавкає на них і відганяє від кішок! Ось така хрещена мама!)) для 🐱🐈 (Філя - мама, а Шуня-дочка)

Сьогодні вирішила замінити аватарку на поетичному порталі до Нового року. Замість фото мені подруга на моє прохання зробила зі Штучним інтелектом ось такого оленя) Мій поетичний друг давно дав мені ім'я Оля-неня. Ось і настала ідея писати вірші під цим ніком)

Але для цього сайту оленя виявилося занадто великим, так що поки я розмістила ось цього - маленького - ручного)

І ось такі філософські вірші народилися у мене сьогодні під цією аватаркою! Приношу вибачення за російську мову, обіцяю перекласти українською.

Запрошую до своєї читальної зали, вірші написані назустріч Новому року, хоча в них мало радості, більше філософії, я не люблю грудень, свято новорічне, але душа все одно продовжує вірити, що буде свято і на нашій вулиці...

Блиц

Новый год почти у переносицы, подошёл и топчется внахлёст.
День за днём мой старый год уносится, так теряет ящерица хвост.

Замерев, пытаюсь разобраться я, как мне выйти из чужого сна.
Не хочу "услугой быть по акции" и плясать в "массовках" допьяна.

От падений стала совершенней я, раздуваю пламя на золе.
Знаю, шишки - это продолжение, как у ёлки - жизни на земле.

Не машу в тиши руками-вёслами, на слова в душе - епитимья.
Быть счастливой надо бы по-взрослому, если в точке не возврата я...

Уходить пора от старой версии, где удобной я для всех была.
Жаль, пока не создали конфессии для Любви - из света и тепла.

Огорчаем жизнью "небожителей", приземлённость захватила власть.
Как же отойти от потребителей, чтобы ложным домыслам отпасть?

Не спешу, пока стою на паузе, чтоб привлечь к себе благую весть.
На виду бунтуют безобразия, а в моём молчанье - сила есть.

Вряд ли холод - это дело гиблое, если "почтой" - снег над головой.
Ель зимой не расстаётся с иглами, оставаясь до конца живой.

Невозврат ещё не точка крайняя, но сомненья больше не нужны.
Для Любви не в тему оправдания, я молчу, не чувствуя вины.

Без меня закроет год Вселенная, вытирая с глаз и боль, и грусть...
Жизнь штормит, но не смотрю на пену я - в суете мирской не разберусь.

Над судьбой своей пора подняться мне, новый год огнём Коня@ согрет.
Закрепляю факты аффирмацией: "Впереди Добро, Любовь и Свет".

Мир срубили, но пускаю корни я, глубже страха - прямо в Новый год.
Верю только в лучшее, бесспорное - в то, что Правда, как Весна придёт...

@ 2026 год - огненного коня

© Copyright: Ольга Заря , 29. 12. 2025

Переклад зміста:

Бліц

Новий рік майже біля перенісся, підійшов і тупцює внахлест.
День за днем мій старий рік губиться , так ящірка втрачає хвіст.

Завмерши, намагаюся розібратися я, як мені вийти з чужого сну.
Не хочу "послугою бути по акції" і танцювати в "масовках" доп'яна.

Від падінь стала досконалішою я, роздмухую полум'я на золі.
Знаю, шишки – це продовження, як у ялинки – життя на землі.

Не махаю в тиші руками-веслами, на слова в душі - покута.
Бути щасливою треба б по-дорослому, якщо в точці неповернення я...

Іти час від старої версії, де зручною я для всіх була.
Шкода, доки не створили Конфесії для Любові — зі світла і тепла.

Засмучуємо життям "небожителів", приземленість захопила владу.
Як же нам відійти від споживачів, як неправдивим домислам відпасти?

Не поспішаю, поки стою на паузі, щоб привернути до себе добру звістку.
На очах бунтують неподобства, а в моєму мовчанні - сила є.

Навряд чи холод - це справа згубна, якщо "поштою" - сніг над головою.
Ялина взимку не розлучається з голками, залишаючись до кінця живою.

Повернення ще не крапка крайня, але сумніви більше не потрібні.
Для Любові не в тему виправдання, я мовчу, не відчуваючи вини.

Без мене закриє рік Всесвіт, витираючи з очей і біль, і сум...
Життя штормить, але не дивлюся на піну я - в метушні мирської не розберуся.

Над своєю долею піднятися мені, новий рік вогнем Коня@ зігрітий.
Закріплюю факти аффірмацією: "Попереду Добро, Кохання та Світло".

Світ зрубали, але пускаю коріння я, глибше за страх - прямо в Новий рік.
Вірю тільки в краще, безперечне - в те, що Правда, як Весна@. прийде...

Ще раз усіх з наступаючим Новим роком і дякую за підтримку та розуміння... 🌲🍾🥂🙏

@ 2026 рік - вогняного коня, Правда - Перемога