It was recently with me, but like a dream...

Останні події мого життя були сумними, тому знову трішки спогадів про подорож до Туреччини, яка начебто була не місяць тому і не зі мною, а чудовим сном...

Для мене це завжди диво – літати в літаку! Спочатку під хмарами, а потім над хмарами! Коли я бачу їх так близько, вони схожі на м’які білі подушки. А ще вони схожі на овець у небі )))

Можливо, ви людина, яка часто літає і для вас літати – це звична річ, як сідати в маршрутний автобус? Але для мене це не так! Я завжди відчуваю себе супергероєм, який здійснює фантастичний політ, ніби в інших вимірах життя!

Це так захоплююче, коли літак повільно вилітає на злітно-посадкову смугу, пізніше прискорюється і відривається від землі! Для мене пілоти – особливі люди, які опанували таку важливу та відповідальну професію! Я завжди серед тих, хто від радості плескає в долоні, коли злітає літак!

І тоді я з хвилюванням спостерігаю, як цей металевий птах, всередині якого я перебуваю, коливається в повітрі і піднімається все вище і вище, а піді мною біла м’яка ковдра з хмар, а над нею чисте блакитне небо.

Отже, в вересні я летіла втретє в житті! І цього разу ми приземлилися в Анталії і поїхали в Кемер, де провели чудовий тиждень безтурботного життя під хмарами над благословенною турецькою землею, яка дуже схожа на мій улюблений Крим, де я часто бувала 10 років тому.

Перше враження справили неймовірно красиві темно-сині гори та хмари над ними! Я любила стояти на дерев’яному мосту над морем і дивитися, як сонце заходить над горами.

Пізніше, вперше в житті, ми мали крутий досвід польоту на різнокольоровому парашуті, який летів на мотузці за човном! Ми були ближче до хмар, і це було захоплююче!

А в кінці нашої відпустки небо подарувало мені чудовий феєрверк з хмар на вечірньому небі!
І звичайно незабутній схід сонця над морем...

Хмари на безмежному небі – це те, що нас об’єднує і чим ми можемо поділитися один з одним...
Бажаю всім вам чистого блакитного неба над хмарами!