«Там, де заходить сонце» — історія про те, як віднайти світло, коли здається, що життя вже схиляється до заходу

Вірі Тихій — 72, вона колишня вчителька української мови. Здавалося б, спокійна старість мала б настати поряд із сім’єю, проте за складних обставин літа 2022-го року син Толя, який волонтерить день і ніч, вирішує влаштувати її у Будинок для літніх людей. Жінка з хворим серцем лишається серед чужих людей, яким, здавалося б, також необхідні затишок і розуміння. Але вона відчуває лише холодну відчуженість. У «змушеному притулку» зустрічаються не життєрадісні однолітки, а «колючі» старигани, які мовчки спостерігають, як їхнє життя поволі заходить, немов сонце за обрієм.
Чи є шанс зламати цю кригу відчаю та самотності? Що ховається за мовчанням цих людей, яким довелося пережити радянську окупацію, а тепер і повномасштабну війну? Та, найважливіше, чи може материнське серце витримати чергове випробування розлукою з дітьми, турботою про онуків і невизначеністю майбутнього?
Чому варто прочитати «Там, де заходить сонце»?
«Книжковий шелтер»: Завдяки гумору, щирим історіям і зворушливим спогадам роман зігріває й водночас пропонує чесний погляд на старість.
Живий погляд на історію: Через долі героїв авторка проводить читачів від радянських часів до сьогодення, коли Україна знову переживає важкі випробування.
Глибока рефлексія: Історія торкається важливих тем батьків і дітей, родинних цінностей, сили материнської любові та звитяги людей, яким випали непрості випробування.
«Там, де заходить сонце» — це справжній пластир для зранених душ, книга, що повертає віру в людську доброту й нагадує: навіть коли надворі темніє, в кожному з нас є джерело світла, здатне зігріти не лише себе, а й інших.
Прочитати цю книгу онлайн можна у застосунку Librarius.