Назбиралось екзистенційних покладів))
В певній мірі, хоч у людей якісь спільні риси, деякі файктори все ж мають індивідуальний характер. Принаймні щось подібне виникає у думках, на основі деякийх переглядів що транслюється в соц. мережах. Так безособово, це ж лише відображення набутого досвіду та загального колективного. Тільки воно все як по шаблонах, і наче нічого, в багатьох випадках, це може десь нагадати чи підштовхнути до позитивних дій. Проте це тільки ядро статистичної вибірки, яке не врахову індивідуальні випадки. Які в свою чергу, може й не дуже видносяться до загальної маси здорового глузду, стану писхіки, або навпаки з певної точки здорового глузду, а не соціального досвіду, це вигладає інакше.
І там уже в мене багато протиріч, бо все починається і використання конструкцій. Котрі з тієї ж точки, якогось зору, навіть не для конкретної людини є упущенням, а для цілого людсва, певного роду використання, яке має іншу сутність і спрямовує не так як ми собі дубмаєм, окрім звичайного образного формування нахи намірів і так далі й таке інше. Бо ж буває не тільки шось розпочати з початку і могти й не розпочинати, а бва що розпочинати не можна, а бува ще такого, що в не вкладеться в голову, бо звичайні двоногі соціалізовані особини, такого досвіду не мали й мати не будуть (припускаю, що ввін їм і даром не потрібен). Та це як із релігією, багато хто з початком війни почали більше молитись, а раніше не потрібно було. Проте так і не розпочали бути самі собі Богами. Воно то релігія, як базовий пакет підтримки вельки хороша штука, та насправді хтось із більшої маси усвідомлює, що там відбувається і куди вони делегують свою енергію, замість того щоб вірити в себе - ВІРИТИ В СЕБЕ. ВІРИТИ В СЕБЕ тобто надавати собі силу, здібності й повноваження робити своє життя краще (якщо узагальнити), в тому числі із психологічним станом та багато іншого.... Хоча то мене дещо просто дратує тупа пропаганда (що відмінне від того, що люди просто молиться і таке інше), коли хтось без віри чи духовного чогось там, просто несе шось там завчено написане із очима фанатичними, як блюдця під чашечки, що то шось єдине у Всесвіті. Ги.... ))
А коли воно з обох сторін тебе не дуже долюблюють, якщо під Богом мати на увазі християнську релігію, як продукт створений людиною. При чому навіть імена із тих давніх записі точно не можуть перевести й як їх вимоляти, то зараз не ясно кого люди кличуть і що з того отримують, і хто нямує ту енергію...
Ага, із одного боку одне, релігія трохи по сраці ляска, а з іншого зрозуміла річ, темняки всікі, із підступом та напряму, таки сраку не проти відкусить. Та ото бува й думаєш, якщо якось орієнтуватись в тих визначених параметрах що таке добро, а що є його протилежністю, то людина істота хитрозада, просто викручує на свою користь, одне обзиває іншим і навпаки та різноманітно перемішує. Якщо дивитись не за ментальними викрутасами, а з точки зору якоїсь істини. Хоча істина, це теж поняття різногранне, бо істина, як вважають люди, наче щось абсолюне й таке яке є у своїй сутності, та істин може бути багато, віповідно до шляху людини та певного роду умов. Адже можна побачити, що є наче дорий шлях, а й протилежний, де теж будуть свої істини, адеж якби не було протилежного шляху, людина яка б вважала себе доброю, могла б і не знати різниці й не мати досвіду боротьби й загартування. Тож істини вони такі не прості штуки. Отже повертаючись до того, що якщо оцінювати із якигось глобальних параметрів, наприклад тому наскільки певні явища, дії, думки, наміри події і так далі всеж впливають на простір, то це вже буде дещо інше. Його може й не назвати вже звичними термінами, звичинми людині, проте, воно вже буде дещо іншим.
Оті ще приколи із тінями власними, тобто це дивні видива гиготіння, для таких далеких людей як оце одна із них написала оцей текст і нечитала якісь мудрі трактати древніх мудростей. Але маючи маючи якогось роду досвід, можна сказати що деякі речі є цілковитим породженням людини, тобто велике напокопичення пенвних емоційних дій і програм, як проявів людської діяльності, котра прийнята у соціумі за щось нормальне, що так всі роблять. Воно з народження може заражати людину, й вона будучи в соціумі, й ніколи за все життя не дізнається, що може бути інакше. Це цікаво, бо окрім вичитаного експерименту з книги "Вогнесміх", ще є деякі спостереження...
Тільки нікол людям думать про те, бо корпораціям не потрібна людина розумна. Основне гасло яке можна булоб до них приписати це "Деградуй і споживай". Бо перекручена роль дофаміну в житті людини, дещо відводить від суті. Адеж це, навіть вікіпедія пише, що гормон винагороди за рух, тобто раніше це було щось в певному роді, як стимулятор руху довгих процесів. Тобто подолавши шлях, маємо дофамін. Щось схоже від різної діяльності, полювання чи збирання. Певного й тривалого часу залицяння й утворення сім'ї. Інтелектуальна діяльність і винагорода (заробітна плата і тп.). Наполеглива праця і результат. А зараз алгоритми дачи безкінечний скролінг стрічки і коротких відео. Де виникає подвійна атака на мозок, перша - перевантаження великими обсягами інформації, а друга - швидке задоволення, яке за формулою виключає рух із рівняння. Тому звичайно, як таке буде стимулювати рухатись, адже можна просто клацать і свайпать. А корпорації цим користуються ламаючи психіку, щоб просувати рекламу й збувати продукцію. Хоча вже наче почали згадувати деякі судові процес проти якихось великих соц. мереж, що це викликає залежність. От трохи роздупляються. Бо від цього таки залежить і здоров'я нації, та рівень освіти.
Бо саме із освіти починається багато чого. Зараз, наприклад, в Україні, рівень освіти упав, тобто обізнаність учнві через віддалені заняття та звичайно перерви через війну. Так от. Система (поверхнева думка, може є програми) освіти, не направлена на боротьбу за увагу учнів. Бо все ще пропонує сухий текст, і при цьому хоче тримати увагу саме на такому підході без боротьби на полі спокус. Тобто це не викликає залученості, а дистанційно навіть хтось, чи багато хто може собі блукати сайтами чи грати в якісь ігри, бо там цікавіше. Тоді увага максимум буде в межа уроку, а потім в бій вступають соц. мережі, ігри та багато чого, що перекриває навчальний процес. А далі нефільтроване споживання контенту, і це ще добре якщо там англійскомаовне та українське, але цілком спокійно там підпихає й москалячі висерки, або коли українці не українською щось ставлять, то там не має фільтрації за країною походження. Все в одному. От і маємо , що уникаючи освітніх процесів, неокріпший ум більше схильний до спукус. А потім ним можна легше маніпулювати, як в інтересах держави та і в інтересах будь-якої держави. Тоді їх легше завербувати для всяких шкіндницвт. А ще ж потірбні фахівці та багато чого іншого...
Просто глянувши на людсвто, яке по суті робить одне й те ж саме, тільки хіба додає технологій, щоб можна було швидже себе ж вграть. Зброя, захоплення влади й ресурсі, розпалювання кофліктів, або гра в демократію й цінності на фоні воєн та реальних загроз.... А до цього ще додати, що людина будучи самореплікованим автономним агентом, ще й робить собі технологічну заміну. Де теж саме...
і авторського права по суті скоро може й не бути, бо скільки всього нагенерують... Більше мабуть гратиме важливість хто перший реалізував ідею та забезпечення її ресурсом. Бо вже зараз поглянувши на ШІ моделі і вимоги до заліза, тобто технісного обладнання як GPU відеокарти, то прості вже ні на що не годні, новіші покоління в повазі. Більше потужності й відеопам'яті і так далі, все це питання грошового забезпечення. Слабші моделі із меншим набором інструкцій будуть кволіші на GPU доступному більшості, а потужніше у датацентрах і корпораціях...
Наскільки це все відволікає від чогось важливого, сутнішого й істиного для людини, що б вона мала пізнати. Та зараз їй накільки важко прийти до себе серед різних шумів, ментальних, соціальних, вибухів чи нестачі, а також радіочастотних. Бо Земля має свою частоту і можилво людина раніше була цілісніша й свідоміша, бо менше було засмічений ефірний прострі ріними трансляціями, а зараз може це й умисно, щоб людина не здогадалась і не згадала, щось дуже важливе...........