Я розумію, що немає ніякого сенсу це робити, але поки роблю. Роблю і помічаю, як зростає моя ігрова залежність, але думаю, що кожен день вигадувати якісь нові слова для пісень, все ж, не так легко, тому ця звичка має самоліквідуватися.

Людиною рухає потяг (не той що з рейсами), оснований на глибинних індивідуальних потребах. Це не обов’язково нищі (інстинкти) часом осровні потреби заключаються в вищих потребах (творчість, пізнання і тд...)

Тому, можливо це не звичка а продуктивний спосіб задовольнити свої індивідуальні потреби!?