Valeryan Pidmogilnyy "City"\Валер’ян Підмогильний «Місто»
Well, I finally read this sign for the Ukrainian modern art. I liked the book very much.
Story without traditional snot. Quite realistic. Life as it is. And, unlike the traditional Ukrainian classics, there is a bit of sex here.
Ну і я нарешті прочитав цей знаковий для українського модерну твір. Книжка мені дуже сподобалася.
Розповідь без традиційних соплів. Достатньо реалістична. Життя як є. І, на відміну від традиційної української класики тут є трохи сексу.
The author belongs to that generation, which is called "Shot Renewal". A generation that could not complete, complete, do everything. Thus, leaving a huge gap both in literature and in the existence of the people. That's why it's interesting to look for these pieces-evidence, something that has not been completely destroyed, and try to reconstruct the era for them.
The protagonist of the story Stepan Radchenko falls on a Komsomol trip from village to city for study. And eventually becoming a writer with all the proper consequences. In essence, this is the story of the village's evolution in a bourgeoisie in the context of the NEP. No decoration. Enough realistic image of the era. Through the prism of one guy. And spiritual and ideological evil. All in all, both love and admiration, and adjutants with an older woman, and failures and takeoffs. Well, also on the background of Kiev - the capital of Soviet Ukraine. But with bourgeois shine. And with his whores, casinos, restaurants and cheap beer ones. In a word all that defines real. Landed Being. But wide smears, with understanding of processes. For this and a valuable book.
Автор належить до тієї ґенерації, яку прийнято називати «Розстріляним відродженням». Покоління, яке не змогло дописати, доробити, все що мали. Тим самим залишивши величезну прогалину як у літературі, так і у існуванні народі. І тому цікаво відшуковувати ці шматки- свідчення, щось, що не цілком вдалося знищити, і по них пробувати реконструювати епоху.
Головний герой повісті Степан Радченко потрапляє за комсомольською путівкою з села в місто на навчання. І з часом стає письменником з усіма належними наслідками. По суті це історія еволюції селюка в міщанина в умовах НЕПу. Без прикрас. Достатньо реалістичне зображення епохи. Через призму одного хлопця. І духовні і світоглядні злами. Всього потроху: і кохання, і захоплення, і ад’юльтери із старшою жінкою, і невдачі,і злети. А ну і на фоні Києва – столиці радянської вже України. Але ще з буржуазним блиском. І з його повіями, казино, ресторанами і дешевими пивними. Словом все те, що визначає реальне. Приземлене буття. Але широкими мазками, з розумінням процесів. За це і цінна книга.
Интересная статья.