Нічні роздуми на екрані
Привіт друзі. Почну із ранкової заготовки:
«Вийшов сьогодні зранку на вулицю і зрозумів що знову моє самопочуття зумовлена змінами погоди. Якщо вчора ще була досить прохолодно, майже зимова погода, то сьогодні +3 із майже стовідсотковою вологістю. Я не зміг підняти свою дупцю на ранкову пробіжку, і це при тому що я завчасно пішов спати… Ранковий сни і роздуми не відпустили мене на вулицю, а залишили на теплому ліжку
Це і наступні фото робив під час прогулянки з сином в парку Сосновий БІР
Далі по плану робота а після роботи зустріч з сином. Я вже за ним досить сильно скучив. Крайній раз бачились також в середу і провели всього дві години. А ні, бачилися ще в п’ятницю і понеділок, коли я забирав його зі школи та підвозив додому. Але, тим не менш, дійсно дуже сильно скучаю за сином та і за живим спілкуванням взагалі. Напевно, якось так, що живе спілкування зараз тільки на роботі і не саме приємне, особливо вчора. Досі не можу позбавитися відчуття що весь одяг пропах запахом будинку-інтернату, в якому я був майже дві години. Ну, сьогодні виходячи на роботу я не шкодував, від слова взагалі, парфумів. Так багато на себе я ще ніколи не виливав.
Вчора не дійшли руки ні до роботи, ні до монтування відео, а зараз ловлю себе на думці підготувати відео на роботі (то пля… тільки так подумаю - на роботі завал!) як мінімум обідня перерва в мене є і я можу цим зайнятись, паралельно споживання їжі. Напевно так і зроблю встановити програму і в мене буде можливість це зробити.
Ще було б добре опублікувати допис під час роботи, так як хочеться дійсно провести побільше часу із сином. Весь той час, коли не буде світла, приділити йому. Можливо десь трохи відпочити і якщо буде, а він буде - заряд на ноутбуці, трохи зайнятися редагуванням відео та складанням плану найближчих відео, які хочеться зробити. Ще паралельно потрібно закривати всі ті справи, які розпочав на третій роботі, а це досить часозатратний процес. Щоб потім не присвячувати цьому всі вихідні - напевно я Краще займуся відразу (вже не сьогодні, і Свєта в гості майне не заходила і була ціла купа інших справ).»
Закінчилась прогулянка з сином і напевно стала найприємнішим елементом сьогоднішнього дня, який нарешті закінчився. Ловлячи себе на думці що моя постійна «дім-робота-дім-робота» починає нагадувати який сюрреалізм - трапився дуже цікавий випадок на роботі. Респондент розповів як він на цих вихідних вперше в житі читав Орвелла «1984» перебуваючи при цьому у ТЦК… На скільки сюрреалістичним і взагалі шокуючим сприймався зміст прочитаного, коли будучи «спійманим» (добре, що не поліцією кохання чи поліцією нравів» доводилося чекати визначення свого майбутнього.
Тема ТЦК в сучасній Україні - дуже болюча. З якою б повагою я не ставився до захисників, які служать в цих ТЦК все ж таки ніяка участь у ніяких бойових діях не виправдовує ті прояви зневаги, які можна часто побачити по відео в соціальних мережах коли вони працюють. Точно так само як і не виправдовую спроба сховатись від мобілізації. Від морального обов'язку перед країною!!! Все це дійсно дуже складні питання, які можливо і не варто піднімати. Та цей приклад я підняв через те, що якби не було важко мені зараз, а в порівнянні з досвідом людини, яка не набагато за мене молодша, і мусить читати книжку Оруелла лежачи накариматі в ТЦК, мій повна херня.
Якось так. Тільки закінчив завантажувати відео лекції на ютубчик і чую як дощик кличе мене спати. Буду чемним хлопчиком – послухаюсь і піду спати.
| youtube - ПсихоКадр Борща | youtube - Бік Той |
|---|---|
| tiktok | |
| X |
Дякую за увагу. Всім гарного дня. Ви найкращі! 😊😉🤗 💙💛