Пишу в екран
Привіт друзі. Трохи попишу в екран. Сподіваюсь ця писанина не перетвориться в скуління і жаління себе 😅
День видався пекельним, але не дивлячись на це я почуваю себе досить бадьорим. Намагаюсь не думати, що через день маю їхати виступати. Єдине що напрягає дорога. З Черкас в Житомир не близький світ і навіть із самими комфортними умовами пересування я можу добряче спітніти і це мене трохи бісить. Не можу сказати, що в мене нестерпний запах поту, та і ароматами Франції він також не пахне. Не хочеться виступати, коли від мене буде трохи тхнути.
День видався настільки важким, що після того як прийшов до дому, повечеряв залип в телефоні. От, ледь-ледь розлип. Зібрався. Підтягнув звітність від якої залежить оплата на роботі і сів пописати в екран.
Раз по разу ловлю себе на думці: «слова мають величезне значення». Сказані слова підтримки, захоплення, поваги та визнання можуть допомогти не тільки вибратись із ями, а й розправити крила та надихнути на великі та малі польоти. Та, часом, трапляються ситуації коли слова безсилі. Або не можуть передати весь спектр переживань, або не можуть бути сказані під дією різних обставин. В такі моменти куди більше говорить мова тіла.
Блін, напевно мені реально зараз не вистачає адекватного людського спілкування якщо я от уже почав задумуватись над подібними речами. Нічого, завтра і післязавтра спілкування буде хоч відбавляй.
Тихої ночі.
Дякую за увагу. Всім гарного дня. Ви найкращі! 😊😉🤗 💙

В таку спеку це - нереально. 😅😅😅
Оооо, і що говорить твоє тіло ?
Так і написав би що скучаєш за дружиною 😅😅😅
"Переставай жрать. Троихи голода тобі не вистачить". Та я не ведусь :)
Не перекручуй