День перед вихідними

Почну писати допис із подій попереднього дня. Напередодні у мене виникли певні проблеми з оплатою замовлення в мережі Варус — з технічної причини не проходила оплата через GooglePay. У середу ввечері спроба номер два. Я був сповнений надій на якісь зміни, але ні, усе повторилося, транзакція була неможливою. Ми з дружиною були просто розгублені, що робити. Причина номер один це літня людина й ожеледиця. Перспективи так собі. Вирішили підібрати більш-менш схожі товари в АТБ і... оплата пройшла успішно. Алілуя! Найімовірніше, ці мережі магазинів обслуговуються різними банками, і в одного з них були проблеми. Можливо.

Четвер, останній робочий день. Що може бути краще. Двох перших ранкових клієнтів я прийняв дуже швидко й у підсумку виграв півтори години вільного часу. Секретар одразу побачила в цьому потенціал і запропонувала трохи "зігрітися" в цей зимовий дощовий день.

Пів пляшки коньяку залишилися зі святкування весілля сина однієї зі співробітниць і два місяці стояла на полиці разом з лабораторними матеріалами. Узагалі такі речі на роботі неприпустимі, але сьогодні керівництва немає, є трохи вільного часу, тож правила можна порушити.

Сьогодні я знову зв’язувався з протезисткою очей зі Львова. У нас була невелика пауза в спілкуванні, тому що в неї були проблеми з телефоном, і вона не могла приймати через WhatsApp мої повідомлення з різними матеріалами по роботі. Схоже, що пауза триватиме до більш сприятливих моментів. Біс мене смикнув прослухати власні голосові повідомлення, то був неприємний сюрприз від самого себе. Річ у тім, що я дуже рідко розмовляю українською. Переважно пишу, читаю, слухаю, але саме розмовляю дуже рідко. Такі обставини. Я живу там, де всі вихідці з країн колишнього Союзу розмовляють однією універсальною мовою. Мені сумно це усвідомлювати, ви самі знаєте, що це за мова. Я хотів би її забути, але я просто не зможу спілкуватися зі співробітниками, з клієнтами та і з будь-ким, попри те, що серед них більшість українців. Так ось, у власному голосі я почув жахливий акцент, який мені взагалі не притаманний. Мені просто було морально важко себе слухати. Насправді, коли люди чують запис власного голосу, дуже часто вони його не впізнають. Я якось дуже давно вів канал на YouTube, надиктовував голосом звуковий супровід для відео й часто психував і казав, та це взагалі не мій голос, як це взагалі можна слухати, це жахливо. Але, на жаль, така реальність. З часом мені довелося змиритися з цим фактом. Для тих, хто не знав, власний голос, який ми чуємо під час розмови — це два звуки. Один звук іде через повітря, яке виходить із гортані та через носоглотку, цей звук чують оточуючі. А друга частина звуку передається через кістки черепа. Це вібрація від голосових зв’язок і гортані, яка передається безпосередньо через кістки до внутрішнього вуха. Ось якраз цього звуку оточуючі взагалі не чують. І саме тому ми чуємо свій голос нижчим за тоном, значно глибшим і більш насиченим. Якось так я почав розповідати про нехарактерний для мене акцент, а закінчив тембром голосу. Я вважаю, ці дві речі пов’язані між собою й їх слід розглядати як одне ціле.

Сьогодні до мене приходив один релігійний клієнт. За віком він трохи молодший за мене, тобто йому ще немає сорока. Живе він десь... не біля моря. У розмові сказав: якщо він не бачить море тридцять днів, то в той момент, коли знову його бачить, обов’язково промовляє благословення. І тут же, дивлячись у вікно, почав читати молитву. Релігійні люди взагалі дивні. Вони живуть у своєму світі й дивляться на людей поза релігією як на інопланетян. Але, якщо чесно, ми дивимося на них приблизно так само. Але зрештою ми з ними просто співіснуємо, і все. І в цьому співіснуванні завжди має бути баланс. Якщо ми занадто наближаємося одне до одного, то починаються проблеми. Те саме з мусульманами. Ми чудово співіснуємо в одному місті, але коли живемо в одному багатоквартирному будинку, бувають проблеми, на жаль, я був свідком таких проблем.

Після роботи я заїхав додому по дружину, яка закінчила свій робочий графік трохи раніше, і ми вирушили в магазин купити дещо з продуктів для моєї матері, оскільки в неї останнім часом загострилися проблеми зі спиною. На цьому мій день закінчено.

Всім дякую за увагу!

_{Posted using SteemX}