You are viewing a single comment's thread from:

RE: День перед вихідними

in Ukraine on Steem5 days ago

Мені подобаються твої пости, коли ти змінив стиль написання. Мені цікаве твоє життя. До цього теж були хороші пости, але мало. Тому продовжуй писати, продовжуй так само діяти. В тебе класно виходить.

Річ у тім, що я дуже рідко розмовляю українською. Переважно пишу, читаю, слухаю, але саме розмовляю дуже рідко.
Так ось, у власному голосі я почув жахливий акцент, який мені взагалі не притаманний.

Тут я тебе цілком розумію. Я почала читати ryb;rb yf українській мові, щоб надолужити мову. З сином сиджу та вивчаю на його уроках української (солов’їної) мови.

Sort:  
 5 days ago 

Щиро дякую за ці слова! Мене це справді дуже мотивує і по-людськи приємно. Дякую!

Це прозвучить банально, але активно відновлювати українську мову я почав після 2022 року, коли мене просто почало вернути від усього російського. Банально, бо дуже багато хто в той час почав переходити на українську. На той момент я міг лише повільно читати, на слух розумів, але говорити не міг.

В Ізраїлі тоді почалися жорсткі конфлікти між росіянами та українцями. Було жорстко: демонстрації з обох сторін, бійки, напруга в громадських місцях. На тлі цієї ненависті й зневаги я максимально перейшов на українську мову. Але розмовляти тут мені фактично нема з ким, лише з дружиною. Вдома ми іноді вставляємо українські фрази, але не глобально. Коли ввечері втомлюєшся або на вихідних, хочеться говорити тією мовою яка йде вільно, без постійного продумування фраз і слів. У підсумку ми дійшли висновку, що суржик або навіть російська мова з українським наріччям це свого роду діалект української, і соромитися тут нічого, і це вже не російська. Головне, що ми знаємо українську і за потреби завжди можемо нею скористатися. Періодично ми надсилаємо донати на різні потреби ЗСУ, і це набагато важливіше, ніж розмова між собою українською. Ось така в мене історія з рідною мовою :)

 4 days ago 

У підсумку ми дійшли висновку, що суржик або навіть російська мова з українським наріччям це свого роду діалект української, і соромитися тут нічого, і це вже не російська. Головне, що ми знаємо українську і за потреби завжди можемо нею скористатися.

В мене така сама проблема, у нас тут багато хто розмовляю суржиком, навіть вчителя у школі. В мене в місті більше розмовляють кацапською, це вже не відняти, тільки наші діти почтуть переходити на чисту солов'їну, а ми так і залишимось суржиком.
Схід практично весь розмовляє суржиком.

Періодично ми надсилаємо донати на різні потреби ЗСУ, і це набагато важливіше

Як і всі ми. Так це важливіше.