Маленьке перезавантаження: від села до лебедів 🦢✨

Син вже не перший раз проситься в село на вихідні. Спочатку в мене не було можливості його туди відвезти — було багато обставин, які цьому заважали. Але на ці вихідні все нарешті склалося як треба. Він добре попрацював з навчанням: кожного дня робив по сім уроків, без світла та супроводу вчителя, на планшеті. Тому я вирішила, що він заслужив цього відпочинку. 🕯️📚

Зранку передзвонила батькам, щоб вони збиралися, і ми також почали збиратися. Зібрали купу речей, наче він їде туди на місяць, а не на тиждень)). По дорозі зробили закупи, щоб в селі не ходили до магазинів, та й в нас дешевше. Накупили м’яса, курку, мариновані крильця, все для гарячих бутербродів. Малий буде задоволений. 🍗🧺

На вулиці +6. Все розтануло, наче не було снігу. Земля мокра. Я вимазала свої чоботи та штани. Та то таке. 😅👟

Малого відвезли. Він залишився задоволеним. А ми попрямували подивитися на лебедів.

Виявляється, річка зовсім не замерзла, течія швидка. Лебеді просто неймовірні — такі граційні, спокійні. Видно, що люди їх підгодовують, бо вони зовсім не бояться і плавають близько до берега. На березі розкидана пшениця. Я знаю, що лебедів не можна годувати хлібом, тому ми не підкидали, та й зерна насипано достатньо багато. Лебеді були задоволені. 🦢🌾

Дивовижна картина, насправді. Стояли там, дивилися на цей краєвид і просто мовчали. Іноді треба ось так зупинитися на десять хвилин, щоб просто видихнути й перезавантажитися. Додому повернулися втомлені, але з якимось приємним спокоєм на душі. 🤍🍃