Навчання всупереч графікам. Як ми з сином підкорюємо шкільну програму

Граматика з англійської мови)).

У мене сьогодні суцільне навчання. Займалася з сином уроками. Треба все ж таки підтягнути ті уроки, які він прогуляв. Час іде, а розклад стоїть на місці. Без світла це складно робити, та ще й з нашим старим планшетом, на якому не показує відео. Я втомлююся так само, як і син. Якби в нас був сучасний планшет, нам було б краще працювати, а так... Доводиться читати з планшета, тому що відео не тягне. Мені потрібно постійно йому пояснювати важкі теми.

Напевно, до кінця тижня я зможу викладати фізику або, як мінімум, захистити дисертацію на тему «Як вижити під час обстрілів з непрацюючим планшетом». Старенький планшет ще щось тягне, особливо з нашим Київстаром. Звичайно, це не ах, але все ж таки навчатися можна. Він настільки повільний, що коли я натискаю - відкрити сторінку, в мене є час заварити собі чаю та пообідати)), або подивитися у вікно на небо та дерева.

Відео він не тягне принципово — пише, що навіть не підтримує формат. Мабуть, береже нашу психіку від зайвої інформації.)) Тож планшет використовується виключно як книжка. Але ми не здаємося! Вчимося всупереч усьому, хоча сучасний гаджет зараз зберіг би мені не одну тисячу нервових клітин. Світло є. Малий робить ті уроки, які потребують тільки роботи зі світлом. Наче світло на вихідні давали набагато більше, але сьогодні знов по тому ж графіку. Вдень 3,5 години світло є. Вночі його теж багато дають, а нам потрібен день для навчання.

Більше нічим сьогодні не займалася. Навіть не виходила на вулицю, хоча зараз треба побігти за водою, про яку я геть забула. Можливо, піду за нею завтра вранці. Зараз вона мені не потрібна.