Пошук радості у дрібницях, побут без світла.
Сиджу зараз на кухні та насолоджуюся зефіром із чаєм. Зефір сьогодні — саме те, що треба, щоб трохи покращити собі настрій. Чай у мене квітковий: суміш зеленого та чорного, шматочки полуниці та волошки. А аромат полуниці такий насичений, що настрій справді піднявся, попри все.
Зараз у нас знову немає світла. Його не буде 8,5 годин без перерви. Тому просто сиджу на кухні й насолоджуюся тишою. Горить ліхтарик, і це створює особливий затишний вечір.
Взагалі, я поставила собі ціль: кожного дня робити хоча б одну річ, яка робить мене щасливою. Приділяти собі увагу бодай 10 хвилин на день. Буду триматися цієї мети якнайдовше. Наприклад, вчора я зробила масочку для обличчя для своєї шкіри. Була страшенно задоволена, що знайшла на це час. А сьогодні моє щастя — це зефір і чай у тиші.
Чим ще займалася сьогодні?
Особливих справ не було, лише допомагала сину з уроками. Я навіть забула сфотографувати стосик книг, який вчора забрала з «Нової пошти». А зараз без світла фотографувати немає сенсу — нічого не буде видно. Тож залишу цю справу на завтра.
Зранку трохи підвів тиск. Думаю, це реакція на погоду. Синоптики обіцяють потепління, але ненадовго, потім знову мінус. Такі «скачки» природи, мабуть, діють на всіх. Телефонувала подрузі — у неї теж тиск, у батьків останнім часом теж... Мабуть, треба просто пережити цю зиму з її відключеннями та клятими росіянами, які б’ють по наших ТЕЦ. Все це тисне на нерви, але я вірю: далі буде весна, і все буде добре.
Про успіхи сина.
Дуже задоволена сьогоднішніми заняттями з сином. Бачу, що чим далі, тим краще він розуміє матеріал. Є прогрес! Все-таки систематичність дає своє. Хоча інтернет часто «не тягне», та і старий планшет вже ледь дихає, не відкриває деякі відео.
Татко вже замовив новий планшет, дуже на нього чекаємо. Це зараз не розкіш, а необхідність, щоб дитина могла нормально навчатися в таких умовах. Приходиться підлаштовуватися під це життя.
На прогулянку сьогодні не виходили. Хоч день був сонячний, але просто не хотілося. Навіть не виникло питання йти чи не йти.
Ось такий був день. Тихий, з присмаком полуниці та надією на весну.