Суміш побуту, тривоги, втоми та намагання знайти затишок

Сьогодні таке відчуття, наче я кудись поспішаю. Ніяк не можу заспокоїтись, що мені нікуди не треба. Воду принесла, павербанки заряджені, холодильник не пустий. Що мені ще потрібно? Але просто якийсь неспокій.

По обіді включили світло. Тихесенько почала робити справи. Поставила прати в пральну машинку кухонні рушники. Прийшла подивилася, як займається дитина уроками.

Ледве я усвідомила, що можна спокійно лягти на ліжко з книжкою. Навіть у квартирі тепло. Все влаштовує. Можливо такий неспокій від того, що я вночі декілька годин не спала, а коли заснула, на ранок ледве прокинулась.

По плану в мене було печиво)). Але почала його робити вже після обіду. Так вийшло. Просто допомагала з уроками сину, тому була така затримка. Чи вийде в мене це печиво, хтозна)). Більше балачок про нього, ніж роботи.

Залишився місяць до нового року. Треба поробити незавершені справи. Як б їх завершила, але стим в плачевному стані. Я також ніяк не зберу потрібну мені суму для виплати кредиту. Нічого лишнього не купую, тільки все необхідне, але грошей катастрофічно не вистачає. Ціни зростають кожний день. Як би я не планувала, грошей не вистачає.

Погода така сама бяка)). Похмуро майже тиждень. Вночі бубонів дощ. Я спочатку думала, що то в мене з крану капає)). Потім почала прислухатися. Виявилось, що то дощ. Настрою геть нема.

Зараз знов вимкнуть світло. Печиво стоїть у духовці. Сирена знов гудить. Кляті росіяни…

===============================

Ютуб канал мого сина.