Вавилон

Є в Біблії легенда про вавилонську вежу, про людей, які захотіли сягнути небес і побачити Бога, а він розгнівався на них як вони посміли таке забажати, вежу зруйнував, а людей, які до того розмовляли єдиною мовою, змусив говорити сотнями мов та говірок. Чогось ця оповідь мене завжди зачіпала своєю несправедливістю. Ну як же так, люди у сиву давнину захотіли зробити щось таке величне, як це могла розгнівати та образити Бога? Потім, коли я вже виріс, я зрозумів для себе всю нелогічність Старого завіту, його жорстокість, пиху та зневагу. Це продукт свого часу, написаний у темну добу існування людини, у мороці тисячоліть і там його треба було залишити, а не тягнути із собою тим, хто вирішував у третьому столітті, які ж книги увійдуть у Біблію, а які треба вважати єрессю.

Але я щось відволікся, бо я хотів розповісти про вежу, яку ми будували Маркіяном з кубиків конструктора. Саме вона нагадала мені Вавилонську вежу. Чому вавилонську, а не наприклад, пізанську, яку вона нагадувала більше через свою похилість? Бо нашою ціллю було збудувати вежу до самої стелі, але кубиків не вистачило 😄. Але вона таки вийшла вища за сина)).

А ще Вавилон став символом безладної людської суєти, часто в контексті великого міста, але необов'язково, пустих та недосяжних прагнення, марно витраченої енергії, а найголовніше - відображенням того, що люди не розуміють одне одного, що вони говорять різними мовами, навіть, якщо говорять однією.

Вавилон як великий людський мурашник згадується у пісні гурту "Танок на майдані Конго" (тут я подумав, що вони використали слово "майдан" тоді, коли воно ще не стало трендом), яка так і називається "Вавилон". І тут я хотів вас обманути, бо пісня, про яку я подумав, називається "На море", а про Вавилон йдеться у самому тексті пісні, добре, що я загуглив. А виявляється, що є і пісня "Вавілон", яку я навіть не чув. треба буде зараз послухати.

Послухав, музика доволі хардова, не мій стиль, є гарні слова, наприклад:

Проголосуй за мене, дам народу я гарячу воду,
Може тоді цьому роду і не буде переводу.
Дурниці співаємо, тримаємо таку погану моду,
Після реклами поговорим про погоду.

Але не сподобалось оце Сало - героям, героям - сало. Тобто пісня про людей у владі, які зажерлися і віддалилися від народу, часто вигукуючи ті гасла, які є на слуху і на які їм абсолютно наплювати, але все ж ріже вухо. Бо ці слова виборені кров'ю тисяч і якось неприємні будь-які загравання із їхнім змістом та формою. Але пісня була написана 20 років тому, з того часу дуже багато змінилося. То ж не будемо шукати зраду там, де її немає.