Steemit Challenge - Season 28 Week-3 : Hope Grows Like Spring.

Ronny was in bad mood and hopeless as he had taken a long leave from his job after a breakup and he's sure he will not be in any relationship with anyone. That day he was sitting on the balcony, watching the city below moving on as usual, facing a strange storm inside him.

His friends had stopped calling after a while, and silence became his only companion. He would wake late, stare at the ceiling, and wonder if love had simply been a trick of fate. He had learned his lesson. He was sure that he would never be in another relationship again. Hopelessness kind of seeped into his life.

One morning, while walking through a park, Ronny noticed a gardener trimming the branches of a dead looking tree which had no leaves.

He was curious, "Why are you working on a dry tree?"

The gardener smiled and said, “This tree will bloom again when the season comes back.”

The words struck him deep as he looked at the tree once again. That tree stood bare, no color, no leaves, yet the gardener had a firm faith in his words.

From that day on he started walking to the park every morning. Slowly, something shifted inside him. He began to notice small things like, the smell of wet soil, the warmth of sunlight after rain. Grief no longer ruled him. Weeks later, as spring arrived, the same tree burst into soft pink bloom.

Ronny returned to work, feeling calm for the first time in months. He met a new colleague, Nina, who had just joined his team. Her laughter reminded him of his old flame Sameera but quieter, genuine, and full of life.

Dream machine.

Ніна була дівчиною-весною, молодою, красивою, життєрадісною…
Поруч з нею життя здавалося повним яскравих барв та радості. Вона заряджала своїм позитивом весь колектив.

Ронні відчував симпатію до неї, йому хотілося бути поруч з Ніною більше часу... Він помітив, що вона приходила на роботу раніше всіх і перед тим, як сісти за робочий стіл робила собі каву та провітрювала робоче приміщення, дивлячись у вікно.

Тому, цього ранку і він вирішив прийти раніше, але замість того, щоб зустріти завжди усміхнену та життєрадісну Ніну, він побачив її дуже засмученою, вона йшла на задній двір офісу з картонною коробкою від офісного паперу. Ронні наздогнав її, виявилось що на задньому дворі, вулична кішка вирішила народити своїх кошенят, два сліпенькі, маленькі, сіренькі, шерстяні клубочки вже народилися, а от з третім щось пішло не так, воно не могло вийти з молодої мами. Ніна, зняла з себе кофту та поклала в коробку, спочатку її, а потім кішку та новонароджених кошенят. З її очей полилися сльози, і вона промовила :

— Я не знаю, що робити з нею далі…

Ронні посміхнувся :

— Я знаю одну дівчинку, що любила тварин, так само як і Ви, це - моя сестра, вона виросла, стала ветеринаром та відкрила свою, невеличку клініку, вона знаходиться недалеко і вже відкрита, поїхали до неї.

Dream machine.

Ронні подзвонив сестрі, і коли вони підʼїхали до клініки, вона, вже чекала рятівників біля входу.

Поки ветеринари приймали в кішки пологи, пара вирішила почекати результат, сидячи в машині. Ніна дивилася на Ронні як на героя, з такою ніжністю та ласкою … А він, благав небеса, щоб вона не відчула, як сильно бʼється його серце, адже це — сигналило про його закоханість.
Та, серце підводило його, воно просто виривалося з грудей, здавалося Ніна, чує його гучний стукіт і все розуміє.

В серці Ронні жевріла надія на те, що дівчина може відповісти йому взаємністю, але, він не хотів щоб Ніна відчула це передчасно. Така дівчина, як вона, з таким великим та добрим серцем, те — що він шукав все своє життя…

Чоловік не хотів злякати її своєю швидкою закоханістю. Він боявся сказати щось зайве, і вони, просиділи весь час мовчки, поки сестра Ронні, не вийшла з клініки. Вона відразу повідомила, що з кішечкою все гаразд, але на жаль, третє кошеня, спасти не вдалося…

Ніна розплакалась, витираючи сльози руками вона розповіла, що її дядько працює садівником і їй хотілось би поховати маля в парку де він працює. Хлюпаючи носиком, вона продовжувала говорити про дерево, що росте в цьому парку, яке виходив її дядько і про своє бажання поховати кошенятко саме під ним… Так, вона зможе одночасно провідувати і дерево і бідолашне маля.

Ніна підняла голову, подивилась Ронні в очі та попросила його про допомогу.
В цьому, не було ніякої потреби, Ронні — був готовий йти за нею, хоч на край світу.
Ці, очі … Він зробив би за ради неї все…

Пара домовилась, що забере новонароджених кошенят, разом з їх мамою ввечері, а поки проведе в останню дорогу, маля, якому не пощастило вижити…

Припаркувавши автомобіль біля парку, колеги вийшли на вулицю, Ніна взяла Ронні за руку й повела до дерева. Яким же було його здивування, коли воно виявилось тим самим, тим самим деревом за яким спостерігав Ронні.

Через хвилину зʼявився дядько Ніни, в його руках була невеличка лопатка.

— А, я памʼятаю Вас. — промовив він.

— Я, Вас також. — посміхнувся, Ронні.

— Який тісний цей світ — здивувалась Ніна і продовжила :

— Я дуже хочу почути Вашу історію.

І Ронні розповів їй, про розмову з її дядьком, та про те, що слідкував за тим, як відроджується це дерево, розповів, наскільки був здивований тим, що вони підійшли саме до нього…
Розповів, що зустрів її дядька в той час, коли сам виглядав і почувався так, як це дерево і що його відродження зівпало з тим періодом коли Ронні почав відчувати себе краще.
І , дерево, ніби допомагало йому прийти до тями. Показуючи, що жага до життя робить чудеса. В кінці історії він запнувся, йому хотілося сказати, що це - схоже на долю, але не зміг.

На томість, замість цих слів, Ронні, невпевнено, боючись відмови, промовив :

— Ніно, у Вас все обличчя в сльозах, без кави та сніданку, не може бути ніякої роботи. Ви маєте заспокоїтися. Я хочу запросити Вас, в затишне кафе, що знаходиться за пару кварталів. Я домовився про вихідний день, для нас обох, але, якщо Ви, не згодні, ми можемо приїхати на роботу після обіду…

Дівчина посміхнулася:

— Дякую, мені це справді потрібно…

Після цих слів Ніна поклала свою голову на плече Ронні…

Коли трійця впоралася зі своєю справою чоловік пообіцяв собі, що забуде про всі свої негаразди та нещасливе кохання. До нього прийшло усвідомлення того, що життя складається з темних та світлих смуг… Ронні відчував, що все неприємне що з ним сталося - вже позаду. Він зустрів дівчину з якою хотів би мати спільне майбутнє. Відповість вона взаємністю чи ні, йому було невідомо, та Ронні був щасливим лише від того, що зустрів дівчину з настільки чистою та щирою душею, що готова обігріти собою весь світ.

Хочу запросити до участі в конкурсі своїх друзів : @andrea.boji, @cranium, @luxalok.

Умови конкурсу : https://steemit.com/writings28wk3/@dove11/steemit-challenge-season-28-week-3-hope-grows-like-spring