Все тимчасово

Привіт друзі. Сьогодні день хоч і не настільки насичений як вчора, та не менш яскравий.

Після вчорашнього тренування «на спину» сьогодні зранку ледве встав із ліжка. Встав і побіг.

Не дивлячись на те, що виходив з квартири з головою, яка боліла - буквально кілька хвилин на морозному, свіжому повітрі, як голова пройшла та з'явилося бажання бігти до Долини троянд.

Хто я такий щоб відмовляти собі у цьому дуже приємному дійстві? Тим паче, що краєвиди були дійсно неймовірні.

Так символічно і цікаво. З однієї сторони сонечко, з іншої сторони виднівся місяць в повні.

20260104_081426.jpg
Дуже цікаві зображення. Майже скрізь є крани, які немов вічний символ міста, що активно розвивається.

!

А місто дійсно дуже активно розвивається і майже з кожним днем стає все гарнішим.

Крім того що я сьогодні милувався красотами під час ранкового бігу, Я приділив достатньо часу для своїх маленьких дівчаток (принаймні мені та здається). Хоча, під обід, коли мені вже потрібно було їхати на роботу працювати над звітністю і закривати питання з оцінюванням студентів та введення пацієнтів на третій роботі – дівчаткам відразу стало мене мало і вони хотіли подовше провести час разом.

Прямо кожен день розриваєшся: чи то провести час із рідними, чи то з головою окунутися в справи? І, на жаль, а можливо на щастя, зараз справи займають більш пріоритетне місце.

Крім того що сьогодні сьомий робочий день, як я знаходжусь на робочому місці є думка що найближчі кілька тижнів я проведу його в цьому ж безперервному режимі…

Але, дуже сильно втішає інша думка про те, що це «все тимчасово» і найголовніше що я вже знаю коли приблизно це все закінчиться. Ну як все - не все, тільки більша частина.

Як там кажуть 20% нашої активності дають 80% результат, от я і буду намагатися зосередитись саме на цих 20%. Можливо вони будуть мені наскільки вдячні, що я отримаю не 80% результату, а всі 160%.

Крім фото ще змонтував два коротких відео. Крайнє про наболівше – те, якого х…востика я в неділю приїхав на роботу ,а інше про те що страх є одним із головних наших ворогів і саме він в більшості життєвих ситуацій виступає в ролі того спротиву, який не дає розвиватися. Але, я знаю гарний дієвий спосіб боротися з цим страхом -йти прямо на нього, обличчям до обличчя. Я розумію що в такому режимі достатньо першого досвіду перемоги над своїм страхом, як наступний раз уже не буде страшно. Тому, відкидаючи всі страхи і сумніви я закінчую сьогодні всі справи і готуюсь до завтрашнього «дуже важливого дня».

Дякую за увагу. Всім гарного дня. Ви найкращі! 😊😉🤗 💙💛
Також мене можна знайти в:

😇	😈
youtube - ПсихоКадр Борща	youtube - Бік Той
instagram	tiktok
facebook	X