Покраска батереї та інше

Добрий ранок! Почалось все с того що посеред ночі пролунала тривога. Я не чула як гуділо але ранок видався напрочуд непогано. Спочатку думала я , але все змінилось коли доходила до роботи. Син залишився вдома при тривозі нам до школи ідти не треба, син просив піти зі мною . Коли сказала що залишиться дома, засмутився. По дорозі до роботи випили кави , коли вже залишались декілька кроків. Зайти в підїзд пролунав вибух такий що трохи сбив с пантелику.

Неочікувано но путь продовжила. Не встигла зняти куртку завідувачка попросила підійти до неї. Питала чи вмію користуватися краской яка в балончіку. А що там нею користуватися, роспиляеш краску і все, потім через час дивишся . Рівномірно краска лягла еслі ні повторити покраску. І давай мені розповідати про те що зараз треба викрасити де примішеня с туалетом, батарею. Я пояснювала що треба на вихідних коои нікого не має, чи в кінці робочого дня.

Коли попереду вихідні. Еслі зараз його робити задихнулися би за цілий день від запаху. Але там нічого не доказати все одно роби. Ну спробували трохи пофарбувати але запах такий едкий неможливо просто. Я тільки випачкала руки, стіна яка прілегала також забруднилась. І після першого разу треба було щоб повторно нанести краску, перша покраска не перекрила дефект. Пішла росказала дівчатам.

Та вйшов скандал дівчата почали говорити що зараз холодно красити і відкрити двері щоб запах виходив і не так в примішені не воняло. Але завідувачка говорила що її хтось там сказав що коли горячі батереї краска швидко сохне. Всі розуміють але треба перед вихілними робити коли два дні поспіль потім нікого не буде. За ці два дні запах уйде. Так там нічого не докажеш. Треба зараз і крапка. От такі люди бувают. Коли я тільки прийшла працювати, була вщоці, інколи доводидо все до сліз. Зараз можу відповісти і все це потім сприймаються так що мені нічого не можна говорити.

Ну то і так хай буде. Бо за скільки часу вже надоїло таке ставлення до всього. Така людина яка все тільки щоб було як вона сказала, все тільки її інших взагалі не існує. Я розумію що кожен любить себе більше але якась людяність мати треба. Колись лунала фраза з вуст " За що мені любити людей " але і люди тоді не повині тебе любити. За що їм любити тебе . Так промовив таку фразу с дівчатами завідувачка перестала спілкуватися певний час. Я підтримую дівчат в цьому. Бо дійсно виходить так. Коли переходила до іншої роботи, ніхто не спілкувався після спору. Можливо в кінці робочого дня дійшли до порозуміння.

Потім інша робота , де вса стабільно і час пролетів швидко. Вечері також лунали вибухи, а що це було невідомо. То лі десь влучили чи сбивали я не знаю. Факт є факт що вибухи лунали. Вдома чекали світло щоб зробити хатні справи. Та перед сном ігри с сином. До зустрічі!