RE: The Diary Game : 12.12.2024 : Все ще не оговталася
Можливо, тебе це прибило так надовго, бо ти опинилася в ролі Жертви, а ти ж по натурі Рятівниця.
Думаю, тобі найбільше зараз може допомогти зробити щось, що поверне тебе у свій природний архетип Рятівниці. Спробуй спочатку з мікродії (нагодувати бродячого кота, чи що), уже на цьому відчуєш чи приходить полегшення, чи моя теорія має основи.
А ходити по психологом і лініям підтримки це поганий вихід, бо так поступають жертви, це тільки утримуватиме тебе в архетипі жертви, і як наслідок тобі буде далі погано.
Виклав думки як можливу теорію. Якщо помилився, акцентую на тому, що написане написано як спроба підтримати тебе, а не як спроба образити. Сказати "Тримайся!" може будь-хто, я ж намагаюся підказати якийсь реально працюючий психологічний інструментарій.
Дякую, Богдане, мені цінно читати конструктив. Бо "тримайся" і справді мало допомагає.
Мабуть, я не хочу бути прям рятівницею-рятівницею, але роль мені принаймні знайома, так (піду зараз вечерею пригощати друга, який живе на кредитні кошти, це ж рахується?)))
А жертвою довго бути не планую, тому лише коучинг, поки без психотерапії:)
Сьогодні мені значно легше, ніж було вчора. Значить, завтра буде ще краще.
Бажаю тобі цікавих можливостей від Всесвіту!
Так, Юліє, нагодувати друга у скруті ще й як рахується (бо нещасна людина це все ж таки значно вагоміше за нещасного кота... Тільки йому про це не кажи =). Ти сама собі потім поставиш "залік", і неважливо, знає про це ще хтось чи ні, зате станеш значно веселіша, а заодно і той друг також. Мене аж тепло посміхнуло, що ти так релевантно сприйняла мій меседж, без спотворення в передачі інформації, і я радий, що тобі сьогодні вже краще.