Щиро дякую за ці слова! Мене це справді дуже мотивує і по-людськи приємно. Дякую!

Це прозвучить банально, але активно відновлювати українську мову я почав після 2022 року, коли мене просто почало вернути від усього російського. Банально, бо дуже багато хто в той час почав переходити на українську. На той момент я міг лише повільно читати, на слух розумів, але говорити не міг.

В Ізраїлі тоді почалися жорсткі конфлікти між росіянами та українцями. Було жорстко: демонстрації з обох сторін, бійки, напруга в громадських місцях. На тлі цієї ненависті й зневаги я максимально перейшов на українську мову. Але розмовляти тут мені фактично нема з ким, лише з дружиною. Вдома ми іноді вставляємо українські фрази, але не глобально. Коли ввечері втомлюєшся або на вихідних, хочеться говорити тією мовою яка йде вільно, без постійного продумування фраз і слів. У підсумку ми дійшли висновку, що суржик або навіть російська мова з українським наріччям це свого роду діалект української, і соромитися тут нічого, і це вже не російська. Головне, що ми знаємо українську і за потреби завжди можемо нею скористатися. Періодично ми надсилаємо донати на різні потреби ЗСУ, і це набагато важливіше, ніж розмова між собою українською. Ось така в мене історія з рідною мовою :)