Спочатку все писалося виключно в позитивному контексті. Коли я закінчив про пташок, мені не вистачало буквально зовсім трохи, щоб перейти рубіж трьохсот слів, і я поставив цей процес на паузу, поки не трапилася відповідна подія, про яку можна було б ще написати.

Якщо ці майни такі хижацькі, нащо їх завозили?

До речі, щодо птахів, вони не хижі, а вони просто нахабні і трохи агресивні. А чому їх завозили навіть не знаю, різні любителі-збоченці є (були).

Насправді у нас дуже багато українських товарів, і ми купуємо виключно українські товари, окрім тих, з яких уже не можна обрати, тобто беремо товари місцевого виробництва або імпортовані з будь-якої країни, окрім росії та білорусі. Але в цьому випадку саме халва стала тригером для сентиментального моменту, тому що в дитинстві моїй дружині батько приносив багато халви з фабрики в Запоріжжі, і тут раптом нахлинуло. Насправді таких моментів буває багато, тому що тягне на Батьківщину, тягне в рідні місця. Як би десь не було зручніше жити, все-таки хочеться свого чогось рідного. Ваша сестра не дасть мені збрехати.