You are viewing a single comment's thread from:
RE: МАРІУПОЛЬ. Як ми виживали. Хроніка війни в одному місті. (Частина друга)
Кожного разу, коли читаю ваші спогади, не можу збагнути як можна було за таких обставин вижити. Мабуть сам Бог вас оберігав.
Кожного разу, коли читаю ваші спогади, не можу збагнути як можна було за таких обставин вижити. Мабуть сам Бог вас оберігав.
Дякую, дорогий Олеж. Мабуть, так... Стільки рідних і близьких людей загинуло, які були поруч... Значить, ще не час... Кажуть, що Бог ніколи не спізнюється... Вдячна за вашу підтримку, за те, що відчуваєте все і розумієте...