You are viewing a single comment's thread from:
RE: МАРІУПОЛЬ. Як ми виживали. Хроніка війни в одному місті. (Частина друга)
Дякую, дорогий Олеж. Мабуть, так... Стільки рідних і близьких людей загинуло, які були поруч... Значить, ще не час... Кажуть, що Бог ніколи не спізнюється... Вдячна за вашу підтримку, за те, що відчуваєте все і розумієте...