THE DIARY GAME: 26 August 2023: The burial ceremony of our brother Anatoliy. Our life now. Thanks steemit for supporting. russians continue to kill Ukrainians
Слава Україні!
Давно хотіла написати пост про поховання, і от вирішила це зробити зараз і взагалі описати наше життя після.
В п'ятницю 21 липня було поховання і це було дуже важко... Багато людей, підтримки, квітів, зараз не все можу пригадати, бо воно було все, як в тумані. Я і мама випили таблетки для серця, наче допомогли трохи.
Урочисте поховання складалося з декількох частин: спочатку на Майдані Незалежності, в протестантській церкві, а потім на кладовище у приміщенні, де вручили нагороду посмертно і було прощання і там вже саме поховання...
Досі не віриться, наче іншу людину поховали, бо Толік живий в наших спогадах і на небі зараз ☁️
Також передали багато Толіка речей, особисті і військові. Вони просто лежали десь тижні два, було таке враження ніби брат приїхав до нас і зараз десь вийде з ванної, кухні... Потім все таки їх перебрали, попрали ( на жаль, вони не пахнули братом, запах схожий був на пісок разом з металом і трохи сирості).
Дай Бог скоро переїдемо в будинок і там буде його місце, де будуть його фотки, прапор, особисті речі, одяг лежати, бо поки воно скромненько лежить в/на тумбочці.
Також зараз вже утрамбовалась земля на могилі, встановили "рамки" і всередині ми почали саджати квіти, але тільки почали, то там 3 кущика квітів.
Також встановили всім героям чорні стрічки на прапори і нові жовто-блакитні вінки.
Ці стенди на площі в Рівному, просто вбивають 💔 десь більше 200. Ніколи не подумала, що там буде і брат... Я дивлюсь на цей стенд, і просто не віриться, це наче інший чоловік, ну точно не Толік. Ми з сестрою прикрасили, пам'ятаю того року я фоткалась на День Незалежності на площі, був якийся святковий настрій, але точно не цього року. Не маю щось проти тих, хто виставляв всяке веселе на свято, але точно впершу чергу ми маємо пам'яти і віддавати честь хто нас захищає, і всім полеглим 🫡🇺🇦
Це десь 2012 рік на Азовському морі, з серії фото, які я більше ніколи не повторю 💔
Як ми живемо зараз? Потихеньку, скоро починається навчання і хочемо- не хочемо, треба готуватись. Я і сестра будемо вчитись у Львові, знайшли там житло. Не знаю, як все буде далі, а поки так....
Thanks for donation and supporting @steemcurator01 @stef1 @ukraine-steem and other steemians
It is good that you decided to do this post, there are always a lot of emotions, thoughts, anger and you should not bury them in yourself, you should let them out, share with people. Often we can not share it with our loved ones because we do not them to go again through that emotionally, like to open up the wound. But we have to tell it out.
Reading the post, I can feel how close you were with your brother, how much love and care you shared, that only shows that you have loving family and parents who gave that love to you and you to each other.
Unfortunately, it is a nature of war, there will be people who will lose their loved ones because they fight for the mother land and for freedom of the people. Tolik did his best, his input and he will remain in memory of your country fellows as hero.
Thank you for your post, I wish you and your family a lot of strength to live and support each other.
Rest in Peace Anatoliy.
Ми дуже любимо тебе, наш Толік... Ти найкращий...
Це точно....❤️
Sad to see such a young life gone.
My heartfelt condolences to you and your family.
Ohhh, yeah it's so sad....💔
Thanks)
This post has been supported through the account Steemcurator06 for containing good quality content.
Curated by : @pelon53
Thanks ❤️
Дитинко, дякуємо тобі, спочивай, Герой. Нехай небо буде для тебе м'якою хмаринкою 💔
😭.....
Вічна пам'ять Герою 🫡
Плачу... Подяка Герою...
СЛАВА ГЕРОЮ! 🇺🇦
Вічна пам'ять Анатолію нашому.
Нехай спочиває... Герой. Вічна шана
Низько схиляю голову перед могилою Героя ... Світла пам'ять р.б.Анатолію... Дякую вам, що згадали в день пам'яті, у день Радониці - Великодня для померлих, але живих у нашій пам'яті... Він поряд усередині нас і навколо нас...