Доню, з днюхою тебе! 💐🍾🍷🍷

Всім привіт!

Сьогодні прокинулася рано, ніби будильник розбудив ... Моя дочка іменинниця! Вирішила її привітати першою, але на тумбочці біля Ксюшиного ноутбука вже стояв букет квітів) Це її вже привітав чоловік)) Зазирнула в чат родового дерева, а там ... вже рідня з усіх країн шлють свої привітання і побажання!)) Приємно ...

Начебто б я не одна, ніби ми знову зібралися всі за круглим столом. Першим написав Саша-брат:

Дорога Оксано!
Сьогодні день, коли світ зацвів яскравіше, адже народилася ти – квітка весняного саду, що несе радість і ніжність у цей світ. Нехай життя дарує тобі теплі світанки, щасливі миті й гармонію в душі!
Люба сестро Ольго!
Цей день – і твоя весна, адже ти подарувала світу таке сонячне диво! Нехай твоє серце розквітає любов’ю дітей і онуків, нехай поезія життя лунає в кожному дні!

У такі дні хочеться згадувати все найкраще ... Шкода всі альбоми з фотками дочки згоріли в Маріуполі ... У неї був свій дитячий альбом з першого дня народження, тоді у нас не було цифрового фотоапарата, але фотографії були такі класні ... Від народження і до перших кроків ...

Ось знайшла одне фото з юності – тут ми сім'єю працювали у оздоровчому таборі! Я зам. начальника табору, чоловік - плаврук, донька - загона вожата, а син покійний - організатор радіосигналів та дискотек) Сьогодні - з цієї фотки є тільки жіноча половина: я і дочка... Світла пам'ять чоловікові та сину... Поки я їх пам'ятаю, вони живі...

Ось таким пішов за обрій мій чоловік, вони були такі дружні з донькою. Коли я їздила на сесію до Донецька, чоловік їздив зі мною та з місячною донькою. Мені не хотілося дочку відлучати від грудей. Поки я сиділа на лекціях, чоловік годував її моїм грудним молоком із пляшечки, катав у колясці Донецьком. З дитинства навчав її всьому, як правильно робити прибирання, як приготувати яєчню, вермішель, картоплю... Найпростіше. ..

Вона вже вміла в першому класі сама готувала братику вечерю, забирала з дитячого садка, якщо я затримувалася на роботі...

Світла пам'ять Ксюшиному тату... моєму чоловіку.

Думаю, що він також сьогодні вітає доньку з небес...

З братиком у Ксюші теж були чудові стосунки. Вона завжди була з ним поруч. Він молодший на 4 роки, але був у її компанії. Подружки дочки навчили його танцювати, будучи школярем, він працював з нами в таборі ... Від дівчат не було відбою)) До останнього дня життя брат і сестра були на зв'язку ...

Світла пам'ять сину ... Він теж зверху вітає свою сестру ...

А це донька з чоловіком) Фото зроблено було влітку...

А вона народилася навесні, коли розквітає і ожива все довкола... От і донька вдихає в мене життя, завжди контролює, щоб я вчасно прийняла ліки, міряє тиск – одним словом, особистий лікар. Прописала мені валеріану з собачою кропивою і м'яту вранці) Посміхаюся)

Дякую Богу, що вона в мене є)

Навколо весна...

Сьогодні доньці - 46 років...Сподіваюся, що все її життя попереду... Моє материнське благословення...
26 березня 2025 р.

Ці вірші написані минулого року: (26. 03. 2024)

Ущипну себя: Может, снится?
Дочке Ксюшеньке сорок пять?
Если мне ещё только "тридцать",
Может заново посчитать?
Нет причины, чтоб сомневаться,
Растерялись мои слова.
Внучке Сашеньке - восемнадцать...
Внуку Данику - двадцать два.
Божья мама моя - царица...
Я сегодня должна признать,
Что давно мне уже не тридцать,
Если Ксюшеньке - сорок пять.
И она за себя в ответе,
Слишком долго жила вдали.
У неё повзрослели дети,
Папу с мамой переросли.
Жизнь летит - каждый год сначала,
И не стоит грустить о том,
Что я старше, но ниже стала,
Рядом с дочкой, как добрый гном.
Пусть давно мне уже не тридцать,
Я о возрасте не "гу-гу"...
Чтоб у внуков светились лица,
Я всегда поддержать смогу.
Вместе к радости - по шажочку,
Вместе к счастью откроем дверь.
Я летать научила дочку,
Дочка учит меня теперь.
Ксюша - это моя награда,
Не забуду её слова:
- Будет, мамочка, так КАК НАДО...
- Как же, доченька, ты права!

я з онуками

Вітаю доньку та бажаю процвітання їй та її дітям - моїм онукам))

На цьому фото я з онуками у 2020 році... Тоді я не уявляла навіть у страшному сні, як зміниться життя...

Дякую, що зайшли та підтримали.

Ольга Зоря