CLUB100💖 The Diary Game 3 : Date 16.3.2022 | Колись...

Колись, а пам'ятаєте був у нас на Steemit флешмоб чи конкурс про майбутнє? Він так і називався "Плани та цілі на майбутнє"...

Перечитала від безсоння всі раніше написані пости, хотілося освіжити в пам'яті, хто про що мріє, хто які має цілі. Набрела на свою писанину. Мріяла прописатися у своїй квартирі, котру так мріяла придбати і придбала. Розмірковувала, що після 8 березня завітаю до свого стоматолога, щоби підлікувати зуби... Так мало хотіла й цілком реальні речі. На той час вони були дуже потрібними як на мене.

Коли настане мир, зуби доведеться не підлікувати, а повністю ремонтувати та ставити. Ніколи такого не було, щоб вони кришилися, ось був зуб і нема його, тупо розсипався як пісок. Потім ще один і ще... Шлунок якогось хрену болить, постійно морозить, не можу нагрітися. Коли це все закінчиться?

Вчора підібравши момент "тиші" вибігла на вулицю, сподіваючись потрапити до магазину і до аптеки. Потрапила, але вибір продуктів та ліків не тішить. Воно й зрозуміло, хтось закривається, хтось відкривається, магазини мають найнеобхідніше. З аптеками не так гарно.

Зустрілися з @darina14, як би не намагалися відволіктися, не вийшло. Усі розмови про війну. Мої новини, Дашині новини і всі вони невтішні.

А вчора подзвонила начальниця, нашу зміну теж вивели на роботу, але працювати нема кому. З п'яти чоловік тільки я та мама вийшли. Змінили графік, працюємо по добі. Правда не знаю як воно буде, якщо більшу частину зміни сидиш у укритті, сирени майже не замовкають. Сьогодні кричала сирена з трьох ночі та майже до сьомої ранку. Іти на роботу, чи не йти? Все ж таки серед людей говорять краще. Не знаю, мені краще було б дома, забитися в кут і сидіти як мишеня, рідні стіни лікують.

Зараз на роботі добре, багато людей, можна відволіктися, а вночі? Одна на все приміщення, навколо темрява непроглядна і не дай бог знову всі ці звуки, гуркіт, сирени... Страшно. Страшно, але житимемо, хлопці та дівчата, а інакше ніяк!

Все буде Україна!

________☘️________