День без великих планів

П’ятниця, вихідний день. Після відпустки робочий тиждень почався з повільного розгойдування. Поступово втягуюся в роботу. Після трьох тижнів зовсім іншого режиму повернутися до звичного ритму виявилося непросто, та й особливого ентузіазму поки немає. Хоча під прицілом гвинтівки я напевно працював би набагато жвавіше.

Учора ввечері ми з дружиною засиділися допізна, додивляючись серіал “Несамовита” (Furious) 2026 року. До речі, серіал непоганий. Можливо на один раз, але подивитися його можна. Сьогодні ми планували виспатися і можливо встати пізніше, ніж зазвичай. Але коти про наші плани не знали, а може й просто не зрозуміли нас, і о 6 г. ранку вони спочатку влаштували перегони по квартирі, а потім оперний концерт.

Цей кущ називається Хамелія (Hamelia patens) або також Firebush.

Якихось серйозних справ на сьогодні в нас не було заплановано, тому день був спокійним і розслабленим. У мене було лише одна задача на вихідні, яку я вирішив зробити сьогодні. Потрібно було перевірити текст, який був уже готовим перекладом, що моя дружина зробила по роботі. Просто потрібна була ще одна пара очей, щоб уважно все прочитати і знайти можливі помилки або невдалі фразеологічні звороти. Цим я й займався вдень і після обіду. Часу на це було достатньо, тому я не поспішав і якимось чином робота над текстом розтягнулася майже до вечора.

На шосту годину вечора в мене був призначений візит до стоматолога. Нічого екстраординарного, звичайне планове лікування, всього одна пломба. Але я намагаюся не відкладати на світле майбутнє лікування зубів навіть із невеликим карієсом, тому що потім він може перетворитися на набагато більшу проблему. Мій лікар-стоматолог знаходиться зовсім недалеко від дому, і вся поїздка туди й назад (включаючи лікування) зайняла близько тридцяти хвилин. Ну і звичайно заради п’яти хвилин лікування мене так накачали лідокаїном, що потім я ще дуже довго не відчував половину обличчя, приблизно від верхньої губи до нижньої повіки. Ех, шкода що нові зуби не виростають заново.

На зворотньому шляху від стоматолога сонце вже майже сіло за горизонт і погода була просто божественна: легка вечірня прохолода, вітру не було, і на вулицях було майже порожньо. От би так завжди – вийшов удень із парасолькою і погода перетворюється на вечірню. Але ж ні... Таке диво станеться з тією ж імовірністю, що й якби я вийшов із дому з парасолькою від сонця. Можливо в наступному житті, або на іншій планеті.

Бажаю всім гарних і спокійних вихідних!

Image generated with AI 🤖