Трохи думок про простір, побут та обережність
Як так може бути? Перед Новим роком я прибирала і викидала зайві речі, які мені вже багато років не потрібні. Але сьогодні, прибираючи квартиру, знайшла ще купу речей. Вони лежать та займають місце. Гадаю, якщо я ще перевірю один ящик, знайду купу різних речей, які мені теж не потрібні.
Я сьогодні займалася прибиранням. Почала ще вночі, коли увімкнули світло. Я поставила прати речі в пральну машинку. За тиждень зібралося багато одягу, а світло вмикали ненадовго, щоб моя пральна машинка встигла випрати повний цикл. Тому я її ввімкнула вночі, коли було достатньо світла на 3,5 години. А коли в обід знову дали електрику, я почала працювати з пилососом.
Тож я сьогодні більшість часу перебирала речі та звільняла місце для інших речей.
А у вас теж речі розмножуються самі собою?
Ходили на ставок подивитися на лід. Діти ходять по льоду і не бояться. Ми теж зайшли, але не далі ніж на 2 метри. Мій батько попереджав, щоб не ходили біля очерету. Там найтонший лід. Сьогодні була плюсова температура. Вода і так трішки стояла на льоду, а зараз, мабуть, ще більше розтане.
Тому ми не стали ризикувати й пішли зі ставка. Все-таки безпека дорожча за ті розваги, а тато каже правильно — з тонким льодом жарти погані. Краще вже я спокійно повернуся додому і розберу той останній ящик із речами, про який думала. Принаймні це безпечніше, ніж перевіряти міцність криги в таку погоду.
З будь-яким льодом жарті погані. У мене брата з друзями якось на льдині ледве не унесло в море (ми жили на Крайній півночі). Ото всі нам на вухах стояли, щоб їх виловити
0.00 SBD,
0.07 STEEM,
0.07 SP
Ого, яка у вас історія! Аж мороз по шкірі пройшов. Уявити страшно, що пережили всі в той момент. Добре, що все закінчилося щасливо.
Я пам'ятаю дитинство. Мабуть, за мною добре наглядали, бо батько в мене рибалка і часто ходив на зимову риболовлю. Пам'ятаю, як каталася у братових ковзанах — білих на той час не було, а коли в магазинах з'явилися, мені вже були не потрібні)). Ще пам'ятаю багато лунок на кризі товщиною до 15 см. А ще — великі ополонки для лову мотиля. У батька був великий сачок (навіть зараз десь лежить): залізний, з ручкою 2,5 метра. Він ним із дна піднімав мул, потім трішки промивав, а далі вдома перебирав мотиля. Як згадаю про ту бяку, тих червоних черв’ячків!)))
Треба пост написати про ці спогади))
0.00 SBD,
3.31 STEEM,
3.31 SP
Ну у мене було жорстке дитинство) з морозами -40, вітрами й тундрою прямо через дорогу від дому) Там дійсно було багато небезпек. Ми й печери копали в снігу, а вони могли обвалитися, та й просто в тундрі можна було улітити в якусь яму, яку не видно під снігом. Ну й море в зоні доступу. Звичайно нам забороняли, але хто ж слухав-то? 😂
Чекаємо на допис про рибалку) тим більш, що зараз, навіть якщо фоток нема, проілюструвати можна без пробле 😉 гарно вийде
Я раз на кілька років проводжу глобальну дехламацію. То в мене є правило. Я купую величезні сміттєві мішки, вони наповнюються, виносяться, і от коли здається, що вже все, то треба наповнити ще один))
мені так само треба, але іноді шкода викидати, та й лежить роками)) Завжди гадала, що буду щось перероблювати, але до цього не дійшло. Навіщо щось чудити, як що можна нове купити?))
точно! пішла ще за пакетом))